Вас вітає ДНЗ № 44 "Пролісок" м.Селидове

Авторизация


Сторінка методиста

 

 

 У ДНЗ працює вихователь-методист Гайчук Олена Юріївна, освіта - базова вища, стаж роботи - 28 років.

 

Методична робота в нашому дитячому садочку 

це комплексний процес, у ході якого

здійснюється практичне навчання педагогічних

працівників ефективним формам і методам

роботи з дітьми. Методична робота з

педагогічними кадрами проводиться на

високому рівні, використовуються різноманітні

форми роботи з вихователями з метою

підвищення їх педагогічної майстерності.

 

 

Навчально-методична база та ефективність її  використання під час навчально-виховного процесу

 

Адміністрацією та педагогічним колективом ДНЗ створені належні умови для всебічного повноцінного розвитку, комфортного перебування дітей в дошкільному закладі.

Оформлення групових приміщень, кабінетів, музичного, спортивного залу є педагогічно доцільним, відповідає естетичним та педагогічним вимогам.

 

При організації та облаштуванні розвивального простору у групових приміщеннях врахована його величезна значимість для становлення особистості.

Для забезпечення потреби дітей гнучко, варіативно використовувати простір, почуватися володарями ігор та іграшок, виявляти свої інтереси, займатися улюбленими справами, вихователі постійно трансформують оснащення осередків розвитку: ігрові, куточки самостійної художньої діяльності, книги, природи, розвиваючих ігор, національні, чергових, тощо.

Тематичні куточки оформлено й наповнено матеріалами, посібниками та іграшками так, щоб підказати дітям вид діяльності та способи дій, а у
 відповідних ігрових зонах – сюжет гри та способів його реалізації. При цьому враховано вимоги відповідності предметно-розвивального середовища віковим особливостям вихованців, що дозволяє задовольнити індивідуальні інтереси дітей, зробити розвивально-пізнавальний процес диференційованим.

                                             

Облаштування простору кожної групової кімнати дає можливість вихованцям діяти як невеличкими підгрупами, так й індивідуально.

У кожній віковій групі обладнано методичні шафи, де накопичено і систематизовано весь дидактичний, наочний матеріал для організації пізнавально-розвивальної діяльності з дітьми відповідного дошкільного віку.

Осередком здійснення пізнавально-розвивальної діяльності та роботи з педагогічними кадрами в дошкільному закладі є методичний кабінет.
Матеріали, зібрані в методичному кабінеті, систематизовані та розташовані для зручного використання, що відображено у каталозі методичного кабінету Окремими розділами виділено нормативні документи, документація вихователя-методиста; матеріали атестації працівників; співпраця зі школою, родиною, матеріали перспективного педагогічного досвіду.
Для реалізації одної з основних функцій роботи методичного кабінету – забезпечення комплексного творчого процесу, під час якого здійснюється практичне навчання педагогічних працівників, оволодіння ними ефективними формами і методами роботи з дітьми, створено каталоги: дитячої художньої літератури, методичної літератури, дидактичних ігор, періодичних видань, книгу обліку іграшок та посібників, книгу отримання та видачі посібників, окремо створено картотеку демонстраційних картин.

У методичному кабінеті зібрано матеріали з досвіду роботи вихователів. Це інформації, зразки мультимедійних презентацій,доповіді, підготовлені вихователями для виступів на педрадах, зразки планування, проведення тематичних днів, тижнів, методичні рекомендації, матеріали діагностичного обстеження рівнів засвоєння дітьми програми для здійснення індивідуально та диференційованого підходу до кожного вихованця, конспекти занять, сценарії свят, кращі дитячі роботи.

                                                       

З метою забезпечення якості навчально-виховного процесу в ДНЗ використовуються традиційні та нетрадиційні форми організації навчання педагогічного колективу: 
педагогічні ради, 
семінари - практикуми, 
медико-педагогічні наради, 
творчі звіти педагогів, 
майстер-класи, 
педагогічні консиліуми,
круглий стіл, 
ділові ігри, 
вікторини, 
дискусії.

 

У 2014-2015 навчальних роках ДНЗ працює над втіленням проекту, який

 

розробила Ольга Андріївна Погулич, вихователь вищої категорії з педагогічним

 

званням вихователь-методист. Назва проекту:

 

 

                        «Скриня творчих здібностей дошкільнят»

 

Напрямок роботи:

 

Діти: розвиток творчих здібностей засобами образотворчого мистецтва

Дорослі: активізація потенціалу вихователя та його ефективний вплив на розвиток творчих здібностей дітей.

Мета проекту:

Освітня:

Діти:

·        поглибити знання дітей про різні матеріали, їх властивості, призначення;

·        формувати вміння дітей працювати з різними матеріалами;

·        вчити добирати відповідні засоби реалізації задуму;

·        формувати вміння використовувати різні техніки у зображувальній діяльності;

·        вчити дітей добирати відповідні засоби реалізації задуму;

·        вчити встановлювати зв’язки між практичною діяльністю людини та природним довкіллям;

·        ознайомлення з різними способами отримання інформації;

·        вчити складати план своєї діяльності для досягнення якісного кінцевого результату.

Дорослі:

·        активізація творчого потенціалу вихователів, батьків як одна з передумов розвитку творчих здібностей дітей в образотворчому мистецтві;

·        відстежити динаміку розвитку творчих здібностей і розвиток образотворчих навичок дитини;

Розвивальна:

·        прищеплення інтересу та любові до образотворчого мистецтва як засобу вираження почуттів, взаємин, залучення до світу прекрасного;

·        розвиток естетичного сприйняття об’єктів та явищ;

·        розвивати власне бачення поставленої проблеми;

·        розвивати самостійність, ініціативу;

·        розвиток творчих здібностей;

·        розвивати вміння реалізовувати задуми учасників проекту в практичній діяльності;

·        розвивати комунікативно-мовленнєву компетентність.

Соціалізуюча:

·        сприяти збагаченню досвіду спілкування дитини з дорослими і однолітками;

·        застосовувати особистий досвід у роботі над проектом;

·        розвивати самооцінку, самоконтроль;

·        створити умови для реалізації пізнавальної і соціальної активності дітей.

Виховна:

·        виховувати емоційно-ціннісне сприймання навколишнього середовища;

·        виховувати бережливе ставлення до природи, різних матеріалів.

 

Характеристика проекту

-         за домінуючою діяльністю: творчий

-         за тривалістю: довготривалий

-         за кількістю учасників: колективний

-         за характером контактів: в межах дитячого садка.

База реалізації проекту: Дошкільний навчальний заклад № 44 «Пролісок»

Учасники проекту: діти, батьки, вихователі, психолог, завідувач, методист.

Очікуваний результат (діти, дорослі):

1.     Підвищення професійної компетентності педагогів.

2.     Розкриття творчого потенціалу учасників проекту.

3.     Активне впровадження нетрадиційних технік у зображувальній діяльності.

4.     Розвиток конструктивних здібностей та художнього смаку.

5.     Віра у власні можливості, довіра до себе, вміння покладатися на власні сили.

6.     Радість своїм досягненням.

7.     Сприяння власному розвитку.

8.     Творче ставлення до життя, схильність до експериментування, дослідництва, відкриттів.

9.     Довіра до дорослих, відкритість, контактність.

10.   Прагнення до самовдосконалення.

11.   Підвищення якості освітньо-виховного процесу.

12.   Оновлена практика освітньо-виховного процесу.

 

Результативність проекту:

-         організація вернісажу «Руками дітей творяться дива»;

-         виготовлення фотоальбому робіт;

-         розробки методичних рекомендацій;

-         стимулювання творчого потенціалу дітей в образотворчому мистецтві;

-         створення сторінки на сайті ДНЗ «Творчість родом з дитинства»;

-         виставка робіт у Будинку Творчості.

 

I. Мотиваційний етап

Мета:

-         вироблення власної мотивації учасників проекту щодо реалізації поставлених задач;

-         максимально суб’єктивно спрогнозувати як можливості, так і процес розвитку творчих здібностей дітей в межах партнерства «дитина-дитина», «дитина-вихователь», «дитина-батьки», «батьки-вихователь»;

-         стимулювання педагогів до активних змін для поліпшення якості освітньо-виховного процесу.

 

 

                    Форми роботи

 

Виконавці

 

Результат

1.     Моніторинг розвитку творчих здібностей дітей на початку проектної діяльності.

керівник проекту

матеріал діагностики

2.     Вивчення професійного рівня педагогів (самоаналіз) на початку проекту.

керівник

проекту

анкетування

3.     Створення «дерева цілей» проекту.

учасники

проекту

 

4.     Діагностика творчого потенціалу педагогів.

дорослі

 

5.     Проведення тесту «Самостійність та ініціативність»

дорослі

 

6.     Робота з батьками: «Розвиваюче середовище як передмова розвитку творчих здібностей».

вихователі

 

матеріал відвідувань сімей вих-ців

7.     Практикум для батьків з метою вироблення зацікавленості роботою в ході проекту

вихователі

фотоматеріал

 

II. Інформаційний етап

Мета:

-         розширення поінформованості учасників проекту з означеної проблеми;

-         з’ясувати ефективні шляхи удосконалення роботи ДНЗ на засадах «Базового компонента дошкільної освіти щодо художньо-естетичного, креативного розвитку.

 

                         Вид діяльності

виконавці

результат

1.     Засідання школи педагогічної майстерності «Технологія проектування освітньо-виховної роботи у ДНЗ як інтегрований компонент системи освіти»

Погулич О.А.

 

 

матеріали школи педмайстерності

 

2.     Надання консультативної допомоги вихователям з питань проектної діяльності

Методист

 

матеріали консультації

3.     Підбір та самостійне опрацювання матеріалів з питань «Вплив образотворчої діяльності на розвиток особистості», «Використання інноваційних технологій в образотворчій діяльності», «Креативний розвиток дошкільнят засобами образотворчого мистецтва».

Вихователі

 

 

 

 

 

 

матеріали з самоосвіти

 

 

 

 

 

4.     Діагностична гра «Садочок шукає таланти»

вихователі

 

конкурс дитячих робіт

5.     Створення каталогу літератури (статей  готових журналів)

учасники

проекту

 

каталог

  

 

 

III. Узагальнюючо-репродуктивний етап

Мета:

1.     Прояв індивідуальності кожного учасника проекта як головного здобутка репродуктивного етапу.

2.     Реалізація отриманих знань, вмінь, навичок у власній практичній діяльності.

3.     Створення «ситуації успіху» під час партнерської діяльності між дітьми та дорослими (дорослими/дорослими/адміністрацією)

4.     Контроль «власної діяльності», чітка орієнтація в інноваційному просторі.

5.     Збагачення практичного досвіду учасників  проекту у застосуванні різноманітних технік зображувальної діяльності.

 

 

             Періодичність

 

виконавці

 

результат

 I період (жовтень-листопад)

«Пластилінова краса»

-         ліплення пластиліновими жгутиками;

-         ліплення пластиліновими кульками;

-         малювання пластиліном;

-         ліплення з солоного тіста;

-         розмазування пластиліном

 

 

 

 

вихователі
діти

батьки

оформлення

фотоальбому зразків робіт з викор. нетрадиційних технік

виставка «Пластилінова краса»

II період (грудень-січень)

«Паперовий дивосвіт»

-         об’ємна аплікація;

-         викладання крупами, ватою;

-         техніка «пуантеризм»;

-         обривна аплікація;

-         квілінг;

-         аплікація з ниток;

-         аплікація з насіння на пластиліновому фоні;

-         конструювання зі сміжок паперу;

-         аплікація з елементами бісероплетіння;

-         аплікація з серветок;

-         поробки з бросового матеріалу

 

вихователі
діти

батьки

Оформлення альбому зразків робіт(електронний варіант)

Відкриття «Дитячої майстерні цікавих справ»

 

 

 

III період (лютий-березень)

«Чудо-фарби»

Використання нетрадиційних технік малювання:

-         монотопія;

-         малювання пальчиком, долонькою, тичком, ниткою, пір’їною;

-         малювання м’ятим папером;

-         малювання свічкою;

-         сольовий малюнок;

-         набризк;

-         плямографія

вихователі
діти

батьки

Відкриття вернісажу «Краса врятує світ»

 

 

 

IV. Творчий етап (квітень)

Мета:

-         Здобуття, розширення власного досвіду усіх учасників проекту та його реалізація.

-         Самовираження кожного педагога.

-         Використання проектної технології як показника високої кваліфікації педагога, його інноваційного мислення, орієнтація на особистий розвиток дитини.

-         Опанування технології стимулювання творчого потенціалу дитини

 

1.     Участь у конкурсі «Руками дітей творяться дива» (д/с – родина)

2.     Організація інтернет-виставки «Творчість родом з дитинства».

3.     Міський конкурс «Дитина і світ»

 

 

V Рефлексійно-оцінювальний етап (квітень-травень)

Мета:

-         аналіз, узагальнення та систематизація власної діяльності педагогів, батьків протягом проекту;

-         моніторинг результативності педагогічної діяльності.

 

 

                 Вид діяльності

 

учасники

 

результат

1.     Вихідне діагностичне анкетування педагогів, щодо розвитку креативності.

методист

 

 

2.     Діагностика «Творче зростання дошкільнят»

психолог

 

 

3.     Психологічний тренінг особистісного професійного зростання «Мої родзинки»

вихователі

 

творчий звіт на засіданні школи пед.. майстерності

 

4.     Презентація портфоліо  творчих робіт «Мої вихованці».

 

 

мат-л портфоліо

5.     Рейтинг фахової оцінки професійного зростання педагогів.

методист

звіт

 

 

 

                       Прийоми ейдетики у навчальній діяльності дошкільників

                                                                              ( з матеріалів майстер-класу)

 

Діти сприймають та запам’ятовують інформацію через світ образів. В першому випадку основою для запам’ятовування став яскравий образ, а в другому — нав’язана дорослим інформація. Перші 5-7 років права півкуля, відповідальна за уяву, розвивається у людини швидше за ліву, відповідальну за логічне та аналітичне мислення. Ось чому яскраві образи такі важливі у житті дітей.

 

Як допомогти дитині запам`ятовувати необхідну інформацію і вчасно пригадувати її? Як пробуджувати інтерес, спонукати до мовленевої активності, дарувати відчуття успіху?

 

На ці запитання відповідає ейдетика.

 

Ейдетика – це не тільки розвиток уваги, уяви, пам`яті, різних видів мислення, а й спосіб подачі навчального матеріалу. Вона  залучає всі аналізатори дитини: дозволяє не лише побачити, а й помацати, почути, скуштувати, понюхати; подає нове через добре знайомі дітям образи.

 

 

Ейдети стверджують, що не буває поганої пам`яті, а ми просто часто не вміємо нею користуватися. А причина цього – недостатньо розвинене асоціативне мислення.

 

                   Метод ейдетики побудований на простих принципах:          
Уява + позитивні емоції = засвоєна інформація.
Радісна, весела атмосфера.
Мобільність і доступність ігрового матеріалу.
Поділ інформації, відповідно до особливостей кожної дитини.

 

                           Правила використання ейдетики:
-         Кожна гра – це комплекс завдань, які дитина виконує за допомогою картинок, іграшок, тактильних карток, кубиків, цеглинок тощо.
-         Завдання даються дитині в різних формах: у вигляді моделей, схем, площинного малюнка, письмових та усних інструкцій.
-         Завдання розміщені в порядку наростання складності, тобто в них використано принцип народних ігор: від простого до складного.
-         Більшість ігор не вичерпується запропонованими зразками, а дозволяють дітям складати нові варіанти завдань, займатися творчою діяльністю.
-         Ігри не сумісні з примусом, створюють атмосферу вільної та радісної творчості.
-         Ігри слід повторювати, адже це – необхідна умова розвивального ефекту.

 

 

«Ейдетика» пропонує будувати роботу з дітьми на основі:

вільних асоціацій, пов`язаних з предметними образами;

колірних асоціацій;

асоціацій, пов`язаних з геометричними формами;

тактильних асоціацій;

предметних асоціацій;

асоціацій, викликаних друдлами;

звукових асоціацій;

смакових асоціацій;

нюхових асоціацій;

графічних асоціацій;

 

Головне запитання під час тренування асоціативного мислення звучить так: «Про що ти подумав?»

 

 

Ігри за вільними асоціаціями пов’язані з предметними образами. Із самої назви «вільні асоціації випливає, що під час занять не можна використовувати жодних предметних зображень. Та в маленьких дітей ще не достатньо сформовані уявлення про навколишній світ, замало життєвого досвіду, щоб будувати асоціативні зв’язки самостійно. Тому на першому етапі роботи малюкові потрібна допомога дорослого. Починати треба так:

 

Вихователь:

в мене є курча. Про що ви подумали?

Діти :

Я подумала про кавун, тому що курчатка любить їсти насіння кавуна.

Я подумала про сонечко, тому що воно жовте, як курчатка.

На цьому етапі занять головне, щоб діти вчилися обґрунтовувати свій асоціативний вибір.

Колірні асоціації. Для цього виду роботи потрібні картки з намальованими плямами різних кольорів та не кольорові зображення предметів або явищ.

Вихователь дає дитині або ж показує усій групі картинку з плямою певного кольору. Завдання кожного – вибрати серед картинок різних предметів саме ту, зображення якої в нього асоціюється з заданим кольором. Дитина обов`язково має обґрунтувати відповідь.

Наприклад:

Ось червоний колір. Про що ви подумали?

Я подумав про машину, тому що вона має зупинятися на червоне світло.

Я подумала про помідор, бо він коли достигне, стає червоного кольору

Я подумала про зайчика; він гриз червоне яблуко.

Можна змінити хід гри: навпаки, пропонуйте ряд предметних зображень і записуйте: «Про який колір ви подумали? Чому?»

 

 

Асоціації пов’язані з геометричними фігурами. Для цього виду роботи вам знадобляться картинки із зображеннями геометричних фігур та різноманітних предметів.

Запитання ставте аналогічно: «У мене є круг. Про які предмети ви подумали?»

 

Тактильні асоціації Для цього виду роботи потрібно мати набір тактильних картинок, які запропонував професор, доктор педагогічних наук Ігор Матюгін. Основна ідея цих карток полягає в тому, що кожна з них має свою фактуру: хутро, наждачний папір, фланель, мотузка, палички, крапельки воску, велюр…

До колекції можна додати картку з ґудзиками, гречкою, шматками дроту, з дерматиновим покриттям.

Принципи роботи залишаються такі самі, як і в попередніх видах роботи: «Про що ти подумав, доторкнувшись до цієї картинка?» (я подумав про зайчика, тому що він пухнастий…..)

 

 

 

Можливий варіант гра «Гороховий масаж»

 

Предметні асоціації. Цей вид асоціації передбачає встановлення зв’язків предметів або між собою, або з їхніми ознаками. Для використання цього прийому вам потрібно мати набір різних предметів: ниточку, паличку, трубочку, папірець, шматок тканини, шишку,каштан, камінчик, мушлю, монетку, ґудзик.

 

 

Вихователь бере нитку: говорить: «Довге  і гнучке» Про що ви подумали? Або ви тримаєте монетку і говорите: «Кругле і залізне». Про що ви подумали?(банка, її закривають кришкою..)

Ігри за методом часткового показу. Для цієї гри виготовлений будиночок із віконцем (розмір віконця відповідає розміру картинки). У віконця є ставні.

 

Гра «По клітинках гуляй, свою руку розвивай»

 

Звукові асоціації. В ейдетичному напрямку застосовуються аудіо записи різних звуків і шумів.  Можна створити цілу колекцію звуків, розподіливши  за різними групами: побутові шуми, звуки природи, музичні звуки, звуки вулиці тощо. Ще є другий спосіб використання звуків.

 

Потрібно зробити мішечки і покласти в них різноманітні предмети, що породжують звуки. Наприклад: в один мішечок покладіть папір, в другий-монети, в інші – коробочку з пластмасовими кульками, камінцями, квасолею тощо. Ставимо перед дитиною на набірному полотні ряд предметних зображень (книжка, цибуля, їжак, листок) і за допомогою звукового мішечка з целофановим папером пропонуємо обраний звук, після чого запитуємо: «про що ти подумав, почувши цей звук?»(я подумав про книжку, тому що коли її гортають, сторінки шурхотять). Не варто відгадувати, що міститься у мішечках, важливо створювати асоціативні образи за звуком. Крім того,  підготувати склянку з водою, трубочку, дудочку, свисток, музичний молоток. Пропонуйте звук, наприклад: дзвін монеток запитайте: «Про що ви подумали, почувши цей звук?» Намагайтеся ховати за долонею ці джерела звуків, які не можна покласти в мішечок: ножиці, дудочку, склянку з водою …

 

Смакові асоціації. Мабуть, не знайдеться жодного вихователя, який би не грав з дітьми у гру «Відгадай на смак». Але ейдетичний напрямок не передбачає вгадувати. Запитання буде таке ж, як раніше: «Про що ви подумали?» Для дітей старшого віку можна використовувати комбінації солодке і гаряче, солоне і холодне. За бажанням можна дати ще тактильно-смакові відчуття: хрумкий, соковитий, твердий, рідкий тощо.

 

 Нюхові асоціації. Нюховий аналізатор – це, мабуть, найменший з усіх названих. Тому залучивши його до роботи з малюками, потрібно бути особливо обережним, оскільки здатність сприймати різні аромати ще не достатньо вивчена. Можна використовувати нюхові коробочки з різними ароматами: парфумів, м’ятним ароматом, ароматів трав, спецій.

 

Для розвитку асоціативного мислення  використовують друдли.

 

Друдли – це загадка – головоломка; малюнок, про який неможливо чітко сказати, що це таке. Так круг діти можуть перетворити в сонечко, квіточку, яблуко, окуляри. Друдли знадобляться на будь – якому занятті.

 

 

Наприклад: допоможуть пригадати тварин, овочі, фрукти, транспорт, рослини та інші. Коли  показуєте друдл, повертайте його під різними кутами, щоб діти побачили якомога більше ракурсів цього зображення, щоб використати більше резервів обраного друдла. Використання друдлів сприяє розвитку асоціативного та дивергентного мислення, пам’яті, вчить знаходити нестандартні підходи до різноманітних задач.

 

Роботу з друдлами варто почати з другого півріччя молодшої групи. На початкових етапах цієї роботи застосовують предметні зображення, що легко асоціюються із запропонованим друдлом. На цьому етапі використовують дудли і паралельно до них картинки з зображенням веселки, скакалки, відра з ручкою, хустинки…., що схожі за формою з цими друдлами. Коли діти починають легко добирати картинки до друдлів, роботу ускладнюють. У практичній роботі використовують дудли окремо або включають їх в ігри. Наприклад, пропонують скласти розповідь за серією друдлів, які діти добирають самостійно і викладають їх у певній послідовності, а потім придумують за ними розповідь.

Використання цих та інших прийомів ейдетики у щоденній роботі є надзвичайно ефективним, до того ж, цікавим способом саморозвитку та формування мислення, пам’яті, мовлення, креативності у дорослих та дітей.